Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос — більш нічого.
А серце б’ється — ожива,
Як їх почує! (Т.Г.Шевченко)
Здобувачі освіти разом з викладачем читали поезію Л.Костенко, С. Жадана, Т.Шевченка, та декламували вірші, написані власноруч.
Кожен із присутніх міг висловити міркування та враження про почуте.
Непохитною та єдиною залишається віра в перемогу України та торжество життя над смертю.
Дякуємо ЗСУ!
Все є і буде Україна!